Тульчинський край багатий на неповторної краси природу, пам’ятки історії, культури, цілющі криниці та джерела. Одна із них знаходиться в с. Ганнопіль. Чудодійне джерело з надзвичайно чистою, цілющою водою, з’явилося в селі досить давно. Важко встановити час його виникнення. Та по монетам часів правління Петра першого, предметам побуту, які знаходилися під час розчищення джерела, можна сміливо датувати його 17 століттям, а то і раніше.
Із уст в уста передаються в селі різноманітні легенди. Одна із них розповідає про заможного пана, у якого була сліпа дитина. У своїх молитвах чоловік просив зцілення для дочки і благав Господа подати йому якийсь знак. Однієї ночі йому в сні було велено йти в село Ганнопіль, знайти джерело та щоранку тричі вмивати дитину тією водою. Він одразу ж вирушив у дорогу, прийшовши в село, - поселився в селянина, що жив неподалік долини.
Два ранки носив чоловік свою донечку на руках до кринички та вмивав джерельною водою. На третій день дівчинка вже побігла вмиватися сама. Вона прозріла.
Героїня іншого переказу – вередлива панночка, у якої в джерелі затонув улюблений собака. Батько на прохання дочки неодноразово наказував засипати джерело, та ставалося диво – джерельна вода звільнялася від бруду. Люди, побачивши в цему Божий промисел, почали ставитися до джерела, як до святині – поставили хрест, побудували нову криничку і в цілій окрузі не було води смачнішої.
В 20 столітті, коли країною прокотилася хвиля боротьби з православною вірою, криничку також намагалися знищити: засипали землею, різним непотребом який зносили з усього села, та на ранок джерельце пульсувало чистою прозорою водою, бруд якоюсь дивовижною силою було відкинуто. Тричі Господь являв це чудо.
Так із покоління в покоління передаються перекази про благодатну криничку з цілющою водицею. Багато хворих отримали зцілення від своїх недуг, відвідавши святиню та напившись водиці. Багато людей бачили відображення Божої Матері – все свідчить , що місце це святе, відмічене Божою милістю.
В 2003 році по благословенню архієпископа Тульчинської єпархії розпочалися роботи по благоустрою святині. У ту пору стояла велика засуха…на третій день Святої Трійці, в найурочистішу мить освячення, сонячний промінь упав в самий центр джерела, у криниці явно проступило зображення хреста. По закінченні богослужіння пішов великий так довгоочікуваний дощ, якого в сусідніх селах так і не було… ще й досі у людей на любительських відео зйомках є це чудо – хрест на блакитному дні криниці. З тих пір щороку в день вшанування Володимирівської ікони Божої Матері – 3 червня, на долині біля кринички ,служиться водо-святний молебень та омиваються в життєдайній воді паломники.
Немає коментарів:
Дописати коментар